Якою має бути грамотна поведінка батьків у конфліктній ситуації при дитині?

Якою має бути грамотна поведінка батьків у конфліктній ситуації при дитині?
Люди в шлюбі часто не сходяться в думках і інтересах, висловлюючи свою незгоду в бурхливій сварці або навіть бійці, свідками якої, часом, стають діти.

Як вирішувати розбіжності при дитині, не роблячи з цього джерело дитячої психологічної травми?

Чому необхідно контролювати конфліктну ситуацію при дитині?


Скандали в сім'ї - події практично неминучі. Розбіжності між двома партнерами є нормою і, найчастіше, вирішуються мирно. Але що якщо чоловік і жінка, в хвилину конфлікту, йдуть на поводу у емоцій на очах у дітей?

Багато батьків абсолютно не замислюються про свою поведінку в конфліктних ситуаціях. Досить часто причиною емоційних і регулярних розбіжностей в сім'ї стає егоїзм партнерів і їх невміння конструктивно вирішувати конфлікти.

Щоб модель сімейних відносин дитини була благополучною, необхідно підходити до з'ясування відносин з партнером з раціональної точки зору. Справа в тому, що лаючись при дітях, батьки формують норму поведінки в конкретній ситуації, тобто в сварці. Це правило стосується не тільки до конфліктів, а й до всього, що стосується поведінки в цілому: ставлення до життя, до роботи, поведінка в сімейному колі і так далі. Щоб в своєму майбутньому дитина не відчувала труднощів у вирішенні розбіжностей зі своїм партнером, слід на власному прикладі показати їй зразок нормального і здорового діалогу при розбіжності в думках з чоловіком.

Ще однією причиною почати брати конфлікт під свій контроль, можна виділити формування у дитини недовіри до світу в цілому. Діти, які регулярно є мимовільними свідками яскравих, які ні до чого не призводять і безпідставних скандалів, рано чи пізно припиняють вірити в дружбу, любов, вірність. Така дитина звикає до постійного з'ясування стосунків і в майбутньому вважає нормою заповнити вільний час з партнером душевним розмовою, а скандалом. Ці діти, в майбутньому, рідко довіряють людям, а особливо своїм другим половинкам, що веде до зведення до мінімуму можливість щасливого і довгого шлюбу.

Чому не слід лаятися при дітях?


Безконтрольні, регулярні і емоційні скандали в присутності дітей, можуть бути чреваті не тільки недовірою дитини до світу і порушеною моделі поведінки, але і принести масу неприємних психологічних травм і наслідків. У дітей, які стали мимовільними свідками конфліктів і рукоприкладства в сім'ї, спостерігаються такі наслідки:
  • Психологічна травма
    Психіка людини нестійка аж до повноліття. Скандали, лайка, бійки та інші яскраві негативні картини, можуть привести до порушення психіки дитини. Дитяча психологічна травма чревата довічним відчуттям негативних емоцій: тривоги, страху, почуття провини і невпевненості в собі, а також люди з деформацією психіки в дитинстві схильні до згубних звичок: наркотичної та алкогольної залежності, паління. Більш того, на тлі порушення психічного стану дитини розвиваються неврози і нездатність переносити стреси.
  • Порушення емоційної сфери
    Ставши свідком батьківської сварки або бійки, дитина відчуває масу негативних емоцій, таких як страх, безпорадність, почуття провини, тривогу, гнів. Знаходження дитини, день у день, в такому емоційному стані, часто призводить до того, що дорослішаючи, дитина не знаходить вміння бачити красу світу і відчувати радість від кожного прожитого дня. Такі люди на всі події в житті реагують песимістично, а постійне відчуття негативних емоцій вважають нормою.
  • Девіантна поведінка
    Копіюючи вічно лаючихся батьків або навпаки, протестуючи сімейним розбіжностям, дитина може демонструвати поведінку, яка не схвалюється суспільством. Так звані «важкі» діти в зародку своїх вчинків несуть саме наслідування або відкидання сімейному неблагополуччя.
  • Відставання в розвитку
    Батьки, які регулярно зайняті з'ясуванням відносин, часто просто не займаються розвитком дитини. Але головна причина розумового відставання дитини, який став свідком непоодиноких сварок, криється в тому, що при відчутті тривоги і страху, дитяча психіка не здатна на аналіз нової інформації і подальший розвиток.
  • Постійне почуття провини
    У конфліктах батьків діти мимоволі звинувачують себе. Сформоване почуття провини загрожує в майбутньому перерости в нелюбов до себе і затяжної депресії.
  • Ненависть до одного з батьків
    Почуття ненависті частіше виникає до батька. Навіть якщо батько дитини не затівав скандал і ні в чому невинен, в очах дитини він все одно буде більш агресивним і зліше матері, яка часто є для малюка беззахисною і крихкою.
  • Дискримінація за належністю до статі
    Наслідок рідкісне, але серйозне. Діти з прихованою і, часом, неусвідомленою ненавистю до одного з батьків, дорослішаючи, відчувають труднощі в спілкуванні з нелюбимим батьком. Вони всіляко усуваються, бояться, відчувають неприязнь.

Щоб уникнути подібних наслідків слід усунути помилки в своїй поведінці і навчитися грамотно виходити з ситуації конфлікту.


Як грамотно вийти з конфлікту без шкоди для дитини?


Так як же правильно поводитися в конфлікті при дитині? Дотримуючись таких рекомендацій можна уникнути страшних наслідків з'ясування відносин:
  • Відмовитися від підвищення або пониження тону голосу
    Крик під час сварки не сприяють кращому донесенню інформації до партнера, а ось увагу дитини приваблює. Більш того, крики провокують у дитини почуття страху і тривоги. Шепотітися за дверима теж не найкраща ідея. Як би іноді не хотілося дорослим приховати конфлікти, діти все одно почують уривки, запідозрять недобре, відреагують на емоційний стан. Лаючись пошепки, батьки вселяють в дитини почуття провини і руйнують почуття захищеності.
  • Зберігати спокій
    Часто конфлікти супроводжуються яскравою демонстрацією емоцій: биттям посуду, бійкою, погрозами предметами побуту і іншим. Але дорослій людині цілком під силу взяти себе в руки і деякий час хоча б створювати ілюзію спокою, тобто демонструвати дитині: «Це всього лише штатна розбіжність, що ми разом спокійно обговоримо і приймемо рішення».
  • Відмовитися від нецензурної лексики
    Лайка не несе смислового навантаження, а ось діти вчаться новим словами, тому слід відмовитися від нецензурної лексики.
  • Не допускати затяжного конфлікту
    Не потрібно демонструвати свої здібності витримки злоби і образи. Завдання батьків: навчити дитину якомога швидше відмовитися від негативних емоцій і швидко виходити з конфлікту.
  • Відмовитися від залучення дитини в конфлікт
    Не потрібно залучати дитину в сварку, питаючи його думку з того чи іншого питання, змушуючи встати на сторону матері або батька. Дитина повинна бути в нейтральній позиції. Необхідно пояснити, що мама і тато однаково його люблять, і розбіжності між ними - це не привід вибирати чиюсь сторону.
  • Приховування сварок
    Будувати ідеальну сім'ю, виходити посваритися в кафе - не варіант. Дитина повинна знати, що розбіжності в сім'ї - це норма і потрібно вміти грамотно їх вирішувати. Приховуючи розбіжності, батьки не оберігають дитину від неприємних ситуацій в його житті, з яких йому потрібно буде вміти шукати вихід.
  • Примирення
    Кожна сварка повинна закінчувати взаємними вибаченнями.

На завершення слід зазначити, що конфлікти в родині необхідно вирішувати грамотно, щоб не завдати шкоди своїй дитині.
05.01.2018
Причини дитячої лайки в дошкільному і шкільному віці, що робити, якщо дитина почала матюкатися Причини дитячої лайки в дошкільному і
Дитячий мат часто лякає батьків, адже така поведінка дитини може говорити про неблагополуччя і підривати авторитет сім'ї. Але які причини насправді
Мої батьки лаються і б'ються, що робити - інструкція для дітей і підлітків Мої батьки лаються і б'ються, що робити
Знову і знову мама з татом сваряться. Знову крики, знову нерозуміння, знову бажання дитини сховатися в кімнаті, щоб не бачити і не чути цих сварок.
Погана поведінка: що діти хочуть сказати дорослим Погана поведінка: що діти хочуть
Був у мене в класі "важкий" учень з дуже поганою поведінкою. Як-то викликати в школу батьків. Як почати розмову? Що їм сказати? Стільки всяких
Коментарі (0)
Залишити свою думку
Прокоментувати
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив