Ураження ЦНС у дітей: які бувають?

Ураження ЦНС у дітей: які бувають?
Буває, що в пологовому будинку або трохи пізніше, на прийомі у педіатра новонародженій дитині ставлять складні діагнози, що стосуються стану центральної нервової системи (ЦНС). Що ховається за словами "гіпертензійного-гідроцефальний синдром", або "синдром вегетативно-вісцеральної дисфункцій" і як ці стани можуть вплинути на здоров'я та розвиток дитини? Чи можливо лікування уражень ЦНС?

Ураження ЦНС: на яких термінах вагітності


Першу інформацію про стан ЦНС новонародженого лікар отримує в перші хвилини і години після появи малюка на світ, ще в пологовому залі. Всі чули про шкалe Апгар, за якої життєздатність дитини оцінюється по п'яти основним видимими ознаками — серцебиття, забарвлення шкіри, дихання, рефлекторною збудливістю і м'язовим тонусом.

Чому важливо правильно оцінити рухову активність немовляти? Тому що вона дає інформацію про стан спинного і головного мозку, їх функціональності, що допомагає вчасно розпізнати як незначні відхилення, так і серйозні патології.

Так, найбільша увага приділяється ступеню симетричності рухів кінцівок: їх темп і обсяг повинні бути однаковими з обох сторін, тобто біля лівої руки і лівої ноги і правої руки і ноги відповідно. Також лікар, який проводить первинний огляд новонародженого, враховує чіткість і виразність безумовних рефлексів. Так педіатр отримує інформацію про діяльність ЦНС малюка і з'ясовує, чи функціонує вона в межах норми.

Ураження ЦНС: на яких термінах вагітності?


Ушкодження центральної нервової системи у дитини виникають двома шляхами — внутрішньоутробно або під час пологів. Якщо відхилення в розвитку виникли у плода під час ембріональної стадії внутрішньоутробного розвитку, то вони часто перетворюються на вади, несумісні з життям, або вкрай важкі і не піддаються лікуванню і корекції.

Якщо шкідливий вплив чинився на плід після восьмого тижня вагітності, це не позначиться на дитині у вигляді грубого каліцтва, але цілком може стати причиною невеликих відхилень, які доведеться лікувати після народження. Негативний вплив на плід на пізніх строках — після двадцять восьмого тижня вагітності — у вигляді вад не виявиться зовсім, але може стати каталізатором при виникненні захворювань у нормально сформованої дитини.

Дуже складно передбачити, який конкретно негативний фактор і на якому терміні вагітності завдасть непоправної шкоди плоду. Тому майбутній матері треба бути вкрай обережною і стежити за своїм здоров'ям ще до моменту зачаття. Підготовка до вагітності — важливий етап планування сім'ї, тому що на стан здоров'я дитини можуть позначитися як шкідливі звички матері, так і її хронічні захворювання, важка робота і нездоровий психологічний стан.

Важливо для подальшого життя дитини і те, як саме вона з'явиться на світ. Саме в момент пологів є небезпека ушкоджень другим шляхом — інтранатально. Будь-яке неправильне втручання або, навпаки, відсутність своєчасної допомоги з високою імовірністю негативно позначяться на малюкові. У зоні ризику — передчасні пологи, а також пологи в намічений термін, але стрімкі або, навпаки, затяжні.

Основні причини ураження ЦНС у новонароджених — кисневе голодування, що призводить до гіпоксії, і пологові травми. Рідше зустрічаються менш очевидні причини які діагностуються: внутрішньоутробні інфекції, гемолітична хвороба новонароджених, вади розвитку головного і спинного мозку, спадково обумовлені порушення обміну речовин або хромосомна патологія.

Лікарі виділяють декілька синдромів патології ЦНС у новонароджених.

Підвищений внутрішньочерепний тиск: симптоми


Гіпертензійно-гідроцефальний синдром — це надмірне скупчення спинномозкової рідини в шлуночках і під оболонками мозку. Щоб виявити даний синдром у немовляти, проводиться УЗД головного мозку і реєструються дані про підвищення внутрішньочерепного тиску (за даними ехоенцефалографії — ЕЕГ).

У яскраво виражених важких випадках при даному синдромі непропорційно збільшуються розміри мозкової частини черепа. Як відомо, діти народжуються з рухомими кістками черепа, які зростаються в процесі розвитку, тому при односторонньому патологічному процесі даного синдрому буде спостерігатися розходження черепних швів, витончення шкіри у скроневій частині і посилення венозного малюнка на волосистій частині голови.

Якщо у дитини підвищений внутрішньочерепний тиск, він буде неспокійна, дратівлива, легко збуджуватись і плаксивою. Також малюк буде погано спати, випучувати оченята і закидати голову назад. Можливо прояв симптому Грефе (біла смужка між зіницями і верхнім віком). У більш важких випадках може також мати місце симптом так званого "призахідного сонця", при якому райдужна оболонка ока, як сонце на заході, наполовину занурена під нижню повіку. Також іноді з'являється збіжна косоокість.

При зниженому внутрішньочерепному тиску, навпаки, дитина буде малоактивною, млявою і сонливою. М'язовий тонус в даному випадку є непрогнозованим — він може бути як підвищений, так і знижений. Малюк може при опорі вставати навшпиньки, при спробі ходьби перехрещувати ніжки, при цьому рефлекси опори, повзання і ходьби у немовляти будуть знижені. Також нерідко можуть виникати судоми.

Порушення м'язового тонусу


Синдром рухових порушень — патологія рухової активності — діагностується майже у всіх дітей з внутрішньоутробними відхиленнями у розвитку центральної нервової системи. Різниться тільки вираженість і рівень ураження.

При постановці діагнозу педіатр повинен зрозуміти, яка зона і локалізація ураження, чи є проблема в роботі головного або спинного мозку. Це принципово важливе питання, оскільки методики лікування кардинально різняться залежно від встановленої патології. Також велике значення для встановлення діагнозу має коректна оцінка тонусу різних груп м'язів.

Порушення тонусу у різних групах м'язів призводить до запізнювання появи рухових навичок у дитини: наприклад, дитина пізніше починає брати предмети всією кистю, рухи пальцями формуються повільно і потребують додаткових занять, пізніше дитина стає на ніжки, а перехрест нижніх кінцівок перешкоджає формуванню правильної ходьби.

На щастя, цей синдром виліковний — у більшості дітей завдяки правильному лікуванню спостерігається зниження м'язового тонусу в ніжках, і дитина починає добре ходити. В пам'ять про захворювання може залишитися тільки високий звід стопи. Нормальному життю це не заважає, і єдиною складністю залишається вибір зручного взуття, що вдало сидить.

Звідки беруться зригування і схильність до запорів


Синдром вегетативно-вісцеральних дисфункцій характеризується порушенням терморегуляції у дитини (температура тіла підвищується або знижується без видимих причин), винятковою білизною шкіри, пов'язаною з порушенням роботи судин, шлунково-кишковими розладами (зригуванням, блювотою, схильністю до закрепів, недостатньою надбавкою у вазі порівняно з показниками, прийнятими за норму).

Всі ці симптоми найчастіше поєднуються з гіпертензійно-гідроцефальним синдром і безпосередньо мають відношення до порушень у кровопостачанні задніх відділів мозку, де розташовані всі основні центри вегетативної нервової системи, керівної життєзабезпеченням системами організму — травної, терморегуляційної і серцево-судинної.

Судомний синдром


Схильність до судом в перші місяці життя дитини зумовлена незрілістю мозку. Судоми виникають тільки у тих випадках, коли відбувається розповсюдження або розвиток хворобливого процесу в корі головного мозку, і мають безліч самих різних причин.

У кожному конкретному випадку причину виникнення судомного синдрому має визначати лікар. Для ефективної оцінки часто потрібне проведення цілого ряду досліджень і маніпуляцій: інструментального дослідження роботи мозку (ЕЕГ), кровообігу мозку (доплерографія) і анатомічних структур (УЗД мозку, комп'ютерна томографія, ЯМР, НСГ), а також біохімічних досліджень крові.

З точки зору локалізації судоми не однакові — бувають генералізованими, тобто охоплюють весь організм, і локалізованими, які пов'язані з окремими групами м'язів.

Судоми різні і за характером: тонічні, коли дитина немов витягується і застигає на короткий час у певній фіксованій позі, і клонічні, при яких відбувається посмикування кінцівок, а іноді і всього тулуба.

Батькам варто уважно спостерігати за дитиною в перші місяці життя, так як судоми у дітей можуть стати початком епілепсії, якщо відразу не звернутися до фахівця і не провести грамотне лікування. Ретельне спостереження і детальний опис виникнення судом з боку батьків істотно полегшить лікарю постановку діагнозу і прискорить підбір лікування.


Лікування дитини з ураженням ЦНС


Точна діагностика і своєчасне коректне лікування патології ЦНС надзвичайно важливо. Дитячий організм дуже чутливий до зовнішнього впливу на початковому етапі розвитку, і вчасно отримані процедури можуть докорінно змінити подальше життя дитини і його батьків, дозволивши на самих ранніх етапах з порівняльної легкістю позбавитися від проблем, які в більш пізньому віці можуть стати вельми істотними.

Як правило, дітям з патологіями раннього віку призначається медикаментозна терапія в комплексі з фізичною реабілітацією. Лікувальна фізкультура (ЛФК) — один з найбільш ефективних немедикаментозних способів реабілітації дітей з ураженнями ЦНС. Правильно підібраний курс ЛФК допомагає відновити рухові функції дитини, використовуючи адаптаційні і компенсаторні можливості дитячого організму.
26.04.2017
Субепендимальна кіста у новонародженої дитини: причини, симптоми, лікування Субепендимальна кіста у новонародженої
Кіста головного мозку – страшний діагноз для людей, які тільки що стали батьками. Кіста в головному мозку – це об'ємне утворення всередині органу, що
Свищ на яснах у дитини: причини появи, ознаки, традиційні та народні методи лікування Свищ на яснах у дитини: причини появи,
Свищ на яснах є каналом, що знаходяться між вогнищем запалення в тканинах ротової порожнини і самої ротовою порожниною, де локалізується утворення,
Як лікувати синдром гіперактивності у дітей Як лікувати синдром гіперактивності у
Найчастіше діагноз «синдром дефіциту уваги та гіперактивності», або СДУГ, встановлюється малюкам в дошкільному віці. В більшості випадків подібне
Коментарі (0)
Залишити свою думку
Прокоментувати
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив