Можна навести приклад зі своєї роботи: наскільки важливо дотримуватися всіх правил української мови в ділових паперах і листуванні.
Прищепити маляті любов до читання
Здавалося б, яке відношення має читання до безпомилкового написання текстів? Насправді ці два поняття дуже тісно пов’язані між собою. Вчені довели, що діти, які з раннього віку починали читати велику кількість художньої літератури, вже до 3-4 класу писали в рази більше грамотно, навіть не знаючи правил.
Вся справа в тому, що в процесі читання дитина автоматично орієнтується, як пишеться те чи інше слово, і відтворити його в подальшому вже не складе ніяких труднощів, навіть якщо вона не зможе пояснити, чому воно пишеться саме так, а не інакше.
Педагоги впевнені, що особливу користь приносить читання вголос. Для цього старайся підібрати книги, які цікаві малюкові, але краще нехай це буде класична література.
Якщо він ніяк не хоче читати, підключися до процесу сама – читання за ролями дуже цікаво для малюка, і робить його цікавим.
Мати довідникову літературу і словники
Крім художньої літератури, важливо мати вдома друковані тлумачні і орфографічні словники. Якщо дитина сумнівається в написанні або значенні того чи іншого слова, привчи її не питати про це у тебе або домочадців, а відразу відкривати словник і шукати термін на потрібну букву. Важливо, щоб малюк навчився самостійно добувати інформацію і запам’ятовувати значення слів (а заодно і правильне написання).
Крім того, з молодшої школи варто привчити учня записувати всі важкі слова (особливо ті, в яких він припускався помилок), в окремий самописний словничок. Підкреслюйте важкі місця і обов’язково ставте наголоси. Записуючи складні моменти, дитина краще запам’ятовує їх.
Замінити усне мовлення письмом
У повсякденному житті зробити це простіше, ніж здається. Наприклад, якщо ти працюєш цілий день в офісі і звикла телефонувати зі своїм чадом по телефону, заміни дзвінки текстовими повідомленнями. Природно, тобі і самій доведеться писати всі слова правильно, щоб подавати приклад малюкові. Придумайте з ним гру і регулярно протягом дня обмінюйтеся діалогом з не менше 20 розгорнутих пропозицій.
Те ж саме можна зробити і вдома: пиши чаду паперові записки, разом складайте разом список продуктів, підписуйте вітальні листівки родичам.
Дуже швидко ти побачиш, що дитина стала писати правильно і допускати менше помилок. Крім того, важливо вчитися разом з малюком промовляти слова так, як вони пишуться. Важливо пояснити, що часто написання може відрізнятися від вимови.
Приділити увагу теоретичним знанням
Як навчити дитину писати без помилок? Дуже часто буває, що учень визубрив ті чи інші правила, але зовсім не пропустив їх через голову – поставився до вивчення нового матеріалу поверхнево – і як і раніше допускає все ті ж «промахи».
У такому випадку потрібно приділяти більшу увагу вивченню теоретичного матеріалу. Включаючи в процес і попроси його:
- розповісти тобі те, що він прочитав, своїми словами і так, як він зрозумів.
- придумати і привести тебе хоча б 3-5 прикладів до вивченого правила. Якщо йому складно, допоможи і придумай разом з ним перші три приклади, а решта два він придумає сам.
- знайти хоча б 5 прикладів до вивченого правила в книгах по художній літературі і виписати їх, а потім вимовити вголос по пам’яті.
Так, це займе більше часу, ніж можна собі уявити, але після таких маніпуляцій ти будеш впевнена, що дитина зафіксувала в голові пройдений матеріал.
Тренуватися в сприйнятті тексту на слух
Існує маса навчальних ігор і вправ, в яких потрібно працювати з деформованими реченнями. Текст можна роздрукувати на аркуші паперу, а потім розрізати на окремі слова і словосполучення і запропонувати учневі скласти речення самостійно. Наприклад, можна запропонувати малюкові з’єднати перші слова речення з останнім за змістом. Спочатку дай йому три легких варіанти, а потім ще п’ять складніше.
Виконуючи подібні вправи, дитина швидше навчиться розуміти структуру речень і мислити логічно, збираючи слова в фрази.
Далі потренуйтесь сприймати на слух інформацію. Візьми текст, який буде йому цікавий, і почни читати речення. Нехай дитина на слух визначить, де має закінчуватися речення і як розставити знаки пунктуації.
Ще одна хороша вправа: малюк повинен на слух визначити кількість слів у реченні. Можна окремо порахувати всі прийменники, сполучники або іменники.
У тренуванні на слух можна перейти до того, щоб дитина навчилася промовляти всі слова по буквах і складах. Ти можеш читати одне речення або недовгу фразу, після чого він буде повторювати все те ж саме, але по буквах і роблячи складові паузи.
Як навчити дитину писати диктанти без помилок?
Спочатку поясни йому прості правила, на яких будується успішне написання диктанту. Головне – почути, що сказав учитель, тому слід ні на що не відволікатися і не писати під час того, як вимовляється текст. Також не варто відволікатися на списування або будь-які сторонні речі – так він ризикує лише погіршити кінцевий результат.
Після всіх вправ на слух можна переходити до написання домашніх диктантів. Заздалегідь переконайся, що дитина готова займатися: не втомилася, не захворіла, і готова сприймати інформацію. Подбай про те, щоб в кімнаті не було душно – свіже повітря істотно покращує роботу мозку.
Постарайся вибрати відповідний за рівнем шкільного розвитку текст, який малюк здатний усвідомити. Намагайся робити паузи не надто довгими і не дуже короткими, щоб учень встигав. Промовляй текст дуже чітко і спокійно.
Фахівці стверджують, що досить писати під диктовку всього пару текстів в тиждень, щоб вже через 2-3 місяці був помітний позитивний результат.
Робіть роботу над помилками разом
Не варто грати в «суворого вчителя», сварити дитину і тикати йому в обличчя зошитом, повним червоних міток. Найкраще сісти поруч і дати йому спочатку самому перевірити текст, а потім вказати на «промахи» і ще раз проговорити правила написання.
Крім того, більшість педагогів радить виписувати помилки і проробляти письмову роботу з ними. Наприклад, в словах виділяти наголос і записувати навпроти нього кілька однокореневих, за допомогою яких виходить виявити правильне написання, а в цілих реченнях проводити повний розбір структури, щоб визначитися зі знаками пунктуації.
