Саме тому потрібно навчати дітей не тільки мов і математики, а й емоційної гнучкості, яка допоможе їм вирішувати складні завдання в міру дорослішання.
На ефективність навчання дітей управління власними емоціями впливають такі чинники:
- Особистий приклад.
- Вираз почуттів.
- Підтримка.
- Автономність дитини.
- Чуйність батьків.
Особистий приклад
Діти миттєво сприймають навколишню інформацію, але не вміють аналізувати її, тому прагнуть повторювати все, що бачать. Це стосується не тільки хороших чи поганих вчинків, але і прояви емоцій. Батькам слід контролювати власні емоції і спокійно реагувати на дії дитини, щоб визначити причину її поведінки і знайти оптимальний спосіб вирішення проблеми. Не варто заперечувати погані або хворобливі емоції – потрібно пояснювати дитині причини їх прояву.
Вираз почуттів
Хлопчики не плачуть – це переконання міцно зафіксовано в пам’яті батьків і не хоче відпускати їх поняття про мужність і силу, проте воно призводить лише до страху дітей проявляти слабкість у вигляді неприємних для них емоції. Також не варто занижувати значимість дитячої печалі і розчарування. Дорослій людині виникла ситуація може здатися надто незначною, щоб всерйоз турбуватися через неї, але у дітей немає багатого життєвого досвіду, тому їм важливі навіть несуттєві деталі. Необхідно давати дітям свободу у вираженні емоцій і можливість зустрітися з ними віч-на-віч. Такий підхід допоможе дитині знайти свій життєвий досвід, який надалі захистить її від стресів.
Підтримка
Почуття любові, турботи і захисту потрібні дітям не тільки в дитинстві, але і в більш старшому віці. Дорослі люди прагнуть саме до цих почуттів при створенні сім’ї. Дитині вкрай необхідна підтримка з боку рідних людей. Вона повинна знати і відчувати, що її люблять і цінують не дивлячись на її труднощі з контролем емоцій. У процесі дорослішання дитина пізнає всю гаму почуттів, включаючи печаль і гнів. Вона вчиться розпізнавати і розуміти свої емоції, тому батьки повинні підтримувати свою дитину, пояснювати їй причини і значення яких зазнає почуттів.
Автономність дитини
Самостійність дитини вкрай важлива для її подальшого розвитку не тільки в навчанні, але і в моральному ключі. Щоб розвинути автономність, потрібно цінувати особисті якості дитини – пристрасть до ліплення або малювання, а не бажані – успіхи в математиці, мові, спорті. Слід надати дитині свободу дій в розумних межах. Можливість самостійно вибрати собі одяг або іграшку допоможе їй відчути себе впевнено і самоствердитися в рамках сім’ї. Якщо в певний момент батьки обмежують дитині свободу вибору, то варто аргументувати своє рішення і пояснити ситуацію зрозумілою мовою без ультиматумів або наказів.
Чуйність батьків
З висоти життєвого досвіду дорослих людей не завжди видно, що емоції або проблеми дитини в певний момент мають особливе значення. Пам’ять людини не може зберегти все, тому батьки не пам’ятають як почувалися у віці свого чада або в такій же ситуації. Але розуміння переживань дитини просто необхідно. Чуйність на прикладі батьків допомагає дітям вирости добрими і чуйними людьми, здатними помічати несправедливість з боку оточуючих.
Завдяки емоціям діти напрацьовують власний життєвий досвід і вчаться будувати соціальні зв’язки. Батькам потрібно лише спрямовувати своїх дітей і пояснювати, що не варто боятися емоцій, адже вони швидко проходять і викладають свої уроки, які допомагають долати життєві труднощі.
