Що можна розповісти про користь адигейського сиру. Чим він відрізняється від інших сирів і що можна з нього приготувати

Характерні особливості адигейського сиру і його користі в загальних рисах

Цей сир з черкеської кухні належить до категорії сирів розсолів і приблизно його можна порівняти з моцарелою, сулугуні і бринзою, але все-таки адигейський сир – абсолютно особливий.

Головними інгредієнтами сиру є коров’яче або козяче молоко, закваска і сіль.

Адигейський сир помірно щільний, трохи шаруватий, сильно кришиться при нарізці. Цілком (у нього немає кірки) має біле або жовтувато-молочне забарвлення. Смак – характерний кисломолочний сирний, помірно солонуватий з приємним запахом.

Технологія виготовлення адигейського сиру має ряд особливостей:

  • Спочатку молоко пастеризують при температурі 95 градусів, що, між іншим, не тільки необхідно для створення самого продукту як є, але також дозволяє знищити бактерії, що викликають небезпечне інфекційне захворювання – лістеріоз;
  • Далі в молоко вводиться кисломолочна закваска (сироватка), при реакції з якою в молоці утворюються згустки;
  • Їх збирають для формування майбутнього сиру, укладаючи в особливу тару, яка формує сирі головки. Колись сир визрівав в кошиках з вербових прутів, завдяки яким на його поверхні утворюється характерний малюнок, сьогодні технології змінилися, але рельєф по колишньому часто прикрашає цей сир;
  • В кінці виготовлення сир покривають сіллю (сольовим розчином) для кращого збереження його смакових і корисних якостей.

Головки сиру, як правило, формуються невеликим, циліндричної форми.

Найбільшою популярністю користується свіжий адигейський сир без добавок, але також можна знайти і його варіації з додаванням зелені, овочів і сухофруктів.

Ще адигейський сир може бути копченим.

Енергетична цінність сорту дорівнює 264 ккал на 100 г продукту, що приблизно на 90 ккал менше, ніж аналогічна характеристика багатьох твердих (голландський, гауда, пошехонський) сортів.

Співвідношення БЖВ на 100 г адигейського сиру виражено наступним чином:

  • Білки 19,2 г;
  • Жири 14-20,8 г (в залежності від жирності молока);
  • Вуглеводи 1,5 г

Саме ропні сири відомі серед інших кисломолочних продуктів як джерело легкозасвоюваного білка (розщеплюється швидше і простіше, ніж той, що міститься в яловичині і курці), що служить для організму матеріалом для відновлення клітин, нарощування м’язів.

Природно, в адигейському сирі, як в кисломолочних продуктах, в надлишку міститься кальцій, що забезпечує:

  • Міцність кісток і швидкість, якість зрощування їх в разі переломів;
  • Відмінний стан нігтів;
  • Міцність і еластичність кровоносних судин;
  • Красу і здоров’я волосся.

Але кальцій лише відкриває перелік елементів, якими багатий адигейський сир і ось що корисно знати про деякі з них:

  • Вітаміни групи В необхідні для здоров’я щитовидної залози, профілактики анемії, вироблення енергії, гарного апетиту;
  • Фосфор, в парі з кальцієм, формує кісткові тканини, потрібен для роботи нирок і передачі нервових імпульсів;
  • Натрій потрібно для нормальних водно-сольового балансу і вироблення шлункового соку;
  • Вітамін А зберігає здоров’я очей, сприяє загоєнню ран, надає еластичність і гладкість шкірі.

У кулінарії адигейський сир використовується звичайними для сирів способами – його, звичайно, їдять окремо, готують з них бутерброди і салати, пиріжки та запіканки, додають його в пасту і навіть в кашу. Він чудово поєднується з усіма продуктами.

Натуральний адигейський сир має термін придатності близько місяця і надходить у продаж у вакуумній упаковці, після розтину якої його можна вживати протягом 7-10 днів.

Зберігають адигейський сир тільки при низьких температурах (в холодильниках), відкритий – окремо від продуктів з різким, сильним ароматом, які сир може перейняти.

Для захисту від них (і збереження свіжого смаку), витягнутий з упаковки сир рекомендується перекладати в скляну тару із щільно кришкою.

А ось заморожувати цей сорт не варто – він втратить чимало смакових і корисних якостей.

Копчений сир зберігається довше і в НЕ таких суворих умовах.

Яку принесе користь адигейський сир в щотижневому раціоні

На думку дієтологів, щоб адигейський сир приносив відчутну користь, пригощатися їм слід кілька разів на тиждень, не відрізаючи на щоденну порцію сиру менше, ніж 100 г.

Завдяки природним ферментам, сорт позитивно впливає на мікрофлору шлунково-кишкового тракту і підтримує здорове травлення, прискорює виведення шлаків, що накопичилися і токсичних речовин.

Поступово сир налагоджує всі обмінні процеси в організмі, нормалізує вироблення різних ферментів і зміцнює природні захисні сили людини перед несприятливими факторами навколишнього середовища, будь то забруднена атмосфера, магнітні бурі або згубна сторона ультрафіолетового випромінювання сонця.

Також, регулярне вживання адигейського сиру, сприяє:

  • Профілактиці авітамінозу;
  • Зміцнення зубної емалі;
  • Стабілізації артеріального тиску (від підвищеного – до нормального).

Як ще проявляється користь адигейського сиру

Адигейський сир рекомендується включати в меню для реабілітації після важких хвороб (в тому числі і інфекційних) і хірургічних операцій, він добре відновлює сили і заряджає енергією при великих фізичних навантаженнях (за що його люблять спортсмени).

Дієтологи наполягають, що цей сир навіть має властивості антидепресанту, покращує настрій і підвищує працездатність.

Потроху адигейським варто ласувати вагітним жінкам – його кислуватий солонуватий смак допоможе позбутися від нудоти, а згаданий уже білково-вітамінний склад забезпечить і мати, і дитину, самими необхідними поживними елементами.

А під час лактації цей сорт підвищує якість і обсяги виробленого молока.

Чи може бути шкода від адигейського сиру

Чи можливо віднести адигейський сир до шкідливої їжі – якщо немає алергії на кисломолочні продукти – практично напевно його додавання в раціон обернеться безліччю позитивних змін в стані організму і в самопочутті.

Правда, щоб уникнути шкоди від адигейського сиру, який проявляється у формі погіршення стану, дієтологи наполягають на обмеженні його вживанні при гастриті, коліті і сечокам’яної хворобі.

Але, навіть якщо таких діагнозів немає, переїдати адигейським сиром не рекомендується. Справа в тому, що накопичення в організмі людини амінокислоти триптофану, що міститься в цьому сорті в надлишку, може стати причиною виникнення сильних головних болів.

Повертаючись до теми алергії, варто відзначити, що при виробництві сиру (а також сиру, сметани, кефіру та іншої кисломолочної продукції), в результаті сквашування властивості молочного білка значно змінюються в кращу (для людей що не переносять його) сторону, так що вкрай мала ймовірність прояви шкоди адигейського сиру у вигляді алергічної реакції.

Оцініть статтю
Жіноча думка
Додати коментар