Стадії розвитку захворювання
На першій стадії спостерігаються незначні обмеження в рухливості хребетних суглобів, це супроводжується незначним м’язовим гіпертонусом (стан, при якому м’яз залишається напруженим).
Вона супроводжується вже вираженим функціональним обмеженням сегмента хребта, тим самим запускаючи процес сильного порушення мобільності і харчування окремих сегментів хребта і міжхребцевих дисків.
На цій стадії розвитку остеохондрозу вже можуть бути присутніми протрузії і грижі міжхребцевих дисків, які є наслідком розвитку остеохондрозу і неправильного навантаження на хребет.
Занедбаний стан остеохондрозу, який супроводжується разрозтаючими остеофітами (наріст на поверхні кісткової тканини) призводить до того, що хребці можуть між собою зростатися, травмуючи міжхребцевий диск, зачіпаючи нервові закінчення, які йдуть від хребта, викликаючи тим самим ряд обмежень і больові відчуття.
Симптоми остеохондрозу поперекового відділу у чоловіків і жінок
- Біль в попереку (тупа або різка), посилюється при русі.
- Порушення рухливості суглобів.
- Порушення чутливості суглобів.
- Біль в ногах, в області тазу, крижів.
- У складних випадках – атрофія м’язів ніг.
Звертатися до лікаря необхідно якомога раніше, адже це захворювання може призвести до гриж хребта, протрузії (випинання міжхребцевого диска в поперековий канал), а також – до паралічу нижніх кінцівок.
Як лікувати остеохондроз поперекового відділу на різних стадіях
Залежно від стадії можливо прогнозувати лікування захворювання і те, до якого результату можна прийти в процесі лікування. На першій пацієнту буде досить просто почати вести більш активний спосіб життя:
- більше ходити (від 40 хвилин до 1,5 години щодня);
- пити 2 літри води кімнатної температури щодня (можна з лимоном);
- стежити за плечима при ходьбі (вони повинні бути розслаблені);
- виконувати просту гімнастику (обертання плечима вперед-назад, повороти головою в сторони по 10-15 повторень, кругові рухи тазом в одну і в іншу сторону);
- робити розтяжку;
- спати не менше 8 годин на добу.
При лікуванні другої стадії остеохондрозу необхідно застосовувати рекомендації, як при першій, але вже доповнити це відвідуванням лікарів (мануального терапевта, масажиста). Вже після 5 сеансів мануальної терапії та масажу будуть опрацьовані м’язові ущільнення. Плюс, правильно призначена лікувальна фізкультура (ЛФК) допоможе подолати проблему остеохондрозу другого ступеня. Але в даному випадку рекомендується спостерігатися у мануального терапевта вже в півроку для профілактики розвитку захворювання в подальшому.
При третій стадії розвитку хвороби, крім перерахованих раніше рекомендацій, може збільшитися курс масажних і мануальних сеансів, також може знадобитися допомога роботи кінезіології, так як часто третя стадія супроводжується розвитком асиметрії м’язового тонусу, неправильної навантаженням на суглоби. В результаті чого, крім розвитку остеохондрозу, вже починаються початкові ознаки артрозу. В даному випадку рекомендовано комплексно і цілісно оцінювати стан опорно-рухового апарату, щоб запобігти розвитку остеохондрозу, максимально вилікувати його, наскільки це буде можливо.
Якщо вже є протрузії і грижі, що найчастіше присутні на третій стадії, то необхідно дивитися, чи дають ці грижі корінцеву симптоматику (перетиснення нерва на тлі протрузій, або грижі). У цьому випадку пацієнт відчуває поширення болю від місця перетискання нерва в периферію. Дуже часто це виражається в поперековому відділі, біль проходить по задній поверхні стегна, через сідницю йдучи в ногу. Це також може супроводжуватися слабкістю ноги. Якщо присутні дані болю і проблеми, то необхідна консультація лікаря-невролога для оцінки складності терапії даної протрузии і грижі. У цьому випадку може бути призначена і медикаментозна терапія.
Завдання пацієнта – повернутися до активного способу життя, а також застосовувати всі ті базові рекомендації, які підходять при лікуванні попередніх стадій розвитку остеохондрозу. Важливо пам’ятати, що при сильно вираженому корінцевому синдромі від міжхребцевої грижі спочатку потрібно прийти до результату, щоб дана грижа виявилася в стані ремісії і не турбувала пацієнта, а далі застосовувати більш активні мануальні, а також масажні техніки в лікуванні.
Завдання при третьому ступені розвитку захворювання – знизити компресійне навантаження на хребет, зняти функціональні блоки, відновити мобільність і харчування до цього заблокованих сегментів хребта. У разі необхідності провести знеболюючу протизапальну терапію (вже медикаментозно), а за рахунок постановки правильного руху грамотним реабілітологом повернути пацієнта до активного життя, опрацьовуючи наслідки остеохондрозу, приводячи його в стан ремісії, щоб хвороба не прогресувала і зменшувалася, так як при третій стадії вже неможливо гарантувати повного позбавлення від захворювання. У випадку з опрацюванням змін м’яких тканин (фіброз, кальцинати, м’язові ущільнення) дуже допоможе апарат ударно-хвильової терапії (УВТ) та фармакопунктура.
При четвертій стадії спостерігаються вже незворотні зміни розростання наростів на кісткової тканини від зрощення хребців між собою, запалення сегментів їх розростання в супроводі м’язових спазмів, ущільнень і кальцинатів, рубцювання м’язового волокна. У цій стадії дуже виражені порушення рухливості, хронічний біль.
При четвертій стадії ударно-хвильова терапія (УВТ) та фармакопунктура вже є підтримуючими і частково виліковує пацієнта від цієї недуги процедурами. Найчастіше остеохондроз четвертого ступеня спостерігається у літніх людей.
Профілактика: найважливіші поради
Основна рекомендація для молодого покоління (від 18 років) – почати виконувати зарядку, гімнастику. А починаючи з 20-25 років включити в своє життя функціональну гігієну, спостерігаючи кожні півроку у реабілітолога, який займається саме функціональним здоров’ям, зможе провести діагностику, оцінити стан опорно-рухового апарату, рухливість суглобів, наявність тих чи інших тригерних точок, кальцинатів, м’язових ущільнень, обмеження рухливості хребта і суглобів, а також дати оцінку поточному стану і попередити недуги.