Основні ознаки апендициту

Що таке апендицит

Багато хто вважає апендикс рудиментарним органом, хоча це не зовсім так, адже колись він брав участь в процесі травлення. Просто в ході еволюції його корисні функції були втрачені.

Американські лікарі, з метою позбавлення пацієнтів від неприємностей, придумали ось що: один час усім немовлятам в обов’язковому порядку видаляли апендикс відразу після народження. Однак було відмічено, що діти, які пройшли через апендектомію, стали гірше засвоювати материнське молоко, і від цієї нібито благої ідеї довелося відмовитися.

Червоподібний відросток сліпої кишки виконує дуже важливу функцію у дитини, що знаходиться в утробі матері: він є свого роду ендокринною залозою, що виробляє гормони, які дозволяють налагодити процес травлення у плода.

Коли закінчується процес формування «повноцінних» ендокринних залоз, апендикс втрачає свої функції, і після народження дитини на нього покладається єдиний обов’язок: сприяти засвоєнню молока.

Але коли дитина підростає, то придаток сліпої кишки стає непотрібним. Тим не менш, він є, і розташовується з правого боку в нижній частині живота трохи вище паху.

Види і форми апендициту

Перш ніж «різати, не чекаючи перитоніту», лікар повинен уточнити діагноз, тому що апендицит буває різним. Всього існує кілька класифікацій:

За характером перебігу

  • Гострий. Запальний процес в апендиксі розвивається швидко, тому пацієнтові в терміновому порядку потрібна операція.
  • Хронічний. Це наслідок гострої форми, яка може пройти і без оперативного втручання (що трапляється нечасто). Якщо пацієнту виставлений такий діагноз, то його направляють на операцію, так як проблема медикаментозно не зникає.

За ступенем складності захворювання

  • Катаральний. Перша стадія, найлегша, на якій запалюється тільки слизова оболонка червоподібного відростка. Проблема в тому, що діагностувати хворобу непросто, її ознаки настільки слабо виражені, що на них можна не звернути уваги.
  • Поверхневий. Друга стадія, на якій відбувається запалення не тільки слизової, але і тканин, розташованих під нею. Найбільш поширена форма з яскраво вираженими симптомами.
  • Флегмозний. Третя стадія, на якій подовжуються тканини всього апендикса. Порожнина червоподібного відростка заповнюється гноєм, а його внутрішня поверхня покривається виразками.
  • Гангренозний. Останній етап розвитку захворювання, коли пацієнт перестає відчувати біль, тому що клітини відмирають. Запальний процес з апендикса переходить на інші органи, що і є початком перитоніту. Якщо людині не буде надано медичну допомогу, то смерть може наступити протягом декількох годин.

За місцем дислокації

  • Класичний. Апендикс знаходиться там, де йому і належить бути – з правого боку нижче печінки і вище паху. Тому такий апендицит діагностується легко.
  • Атиповий. У третини населення червоподібний відросток розташований неправильно. Наприклад, його верхівка може прилягати і до нирки, і до тонкого кишечнику. Іноді апендикс «доводиться шукати» в малому тазу або зовсім – з лівого боку тіла. Зрозуміло, це дуже ускладнює діагностику, особливо, на ранніх стадіях захворювання.

Ознаки та симптоми апендициту

На першій стадії захворювання симптоми настільки невиразність, що на них можна і не звернути уваги. У людини просто болить живіт, найчастіше – в районі пупка. Через деякий час больові відчуття концентруються в тій стороні, де і знаходиться червоподібний відросток. В основному, пацієнти відчувають біль внизу живота в правій його частині, яка постійно посилюється.

У кожної людини процес розвивається по-різному: одні мучаться всього кілька годин, після чого приймають рішення викликати швидку допомогу. Інші стійко переносять біль протягом кількох днів, і лише погіршують ситуацію, адже чим раніше апендикс буде видалений, тим менше ризик виникнення ускладнень.

Якщо були дуже сильні больові відчуття, але потім вони стали слабшими, то це означає, що апендицит або перейшов в хронічну форму, або його розвиток досяг свого апогею, і почався процес відмирання клітин.

Основні симптоми

Коли запальний процес заходить занадто далеко, то людина відчуває не тільки біль, який посилюється при будь-якому необережному русі. При апендициті не хочеться їсти, може підвищитися температура тіла (що відбувається нечасто). Нудота і блювання також виникають не завжди, а ось діарея або запор трапляється практично у всіх клінічних випадках. Ще пацієнти відзначають, що з’являється сухість у роті і відчуття, ніби язик чимось обкладений.

Найпростіший метод діагностики: необхідно натиснути на живіт (в правій його частині), не докладаючи особливої сили, причому напруги черевної стінки відчуватися не повинно, тобто, вона повинна бути м’якою. Зайва твердість вказує на те, що запальний процес є і має тенденцію до розвитку.

Ситуація значно погіршується, коли відросток розривається, а його вміст вихлюпується в очеревину. Якщо це сталося, то починає боліти весь живіт, а стан пацієнта погіршується ще більше. У цій ситуації потрібно викликати не просто швидку допомогу, а невідкладну.

Найперші ознаки апендициту – розпізнаємо хворобу з перших симптомів

Тут багато що залежить від статі і віку пацієнта. Основних симптомів – сім, а специфічних – рівно в 11 разів більше. Нижче наведені симптоми, на які варто звернути увагу:

  • Погіршення загального самопочуття.
  • Біль в області живота (з поступовим зміщенням до пупка) і поперекового відділу хребта.
  • Нудота і блювання, що не приносить полегшення.
  • Посилена робота потових залоз.
  • Прискорене серцебиття.
  • Незначне підвищення температури (до 39 С).
  • Озноб.

Буває, що больові відчуття вщухають. На це слід звернути увагу, тому що подібне явище спостерігається в тих випадках, коли переповнений гноєм апендикс лопнув, і його вміст уже потрапив в черевну порожнину.

Якщо у пацієнта з підозрою на апендицит запор, то це означає, що червоподібний відросток розташовується там, де потрібно, а що відкрилася діарея виразно вказує: апендикс розташований над прямою кишкою.

Ознаки апендициту у жінок

Діагноз може бути поставлений неправильно, так як існує цілий ряд гінекологічних захворювань, що мають схожу симптоматику.

Та й менструальні болі легко переплутати з аппендицітними, тим більше що передменструальний синдром підносить чимало сюрпризів, адже в цей період у жінок буває і розлад шлунку, і нудота, і блювота.

При атиповому розташуванні червоподібного відростка діагностувати апендицит ще складніше, тому лікарі беруть до уваги ще пару «іменних» симптомів, що дозволяють поставити правильний діагноз:

  • Симптом Жендрінського. Пацієнтка приймає горизонтальне положення. Якщо при натисканні на точку, розташовану на пару сантиметрів нижче і правіше пупка больові відчуття посилюються відразу після того, як жінка встане на ноги, то це апендицит. У всіх інших випадках біль повинна трохи стихнути.
  • Симптом Промптова. Обстеження проводиться в кабінеті гінеколога: в ході вагінального дослідження шийка матки обхоплюється пальцями, а потім злегка відтягується спочатку в одну сторону, а потім – в іншу. Якщо подібні маніпуляції не викликають больових відчуттів, значить, це апендицит.

При вагітності

Діагностувати апендицит у вагітних жінок набагато складніше, так як в організмі відбуваються фізіологічні зміни, і збільшена матка є причиною того, що відбувається зсув купола прямої кишки.

А це означає, що болі можуть локалізувати абсолютно в інших областях. Ось чому лікарі змушені вдаватися до інших способів діагностики, беручи до уваги симптоми:

  • Тараненко. Болі посилюються, коли вагітна пацієнтка починає перекочуватися з лівого боку на правий.
  • Міхельсона. Якщо апендикс запалений, то при лежанні на правому боці біль буде посилюватися.

Ознаки апендициту у чоловіків

Крім загальних симптомів, існують «особливі», що дозволяють діагностувати захворювання у представників сильної статі:

  • Симптом Бріттена. Якщо при обмацуванні найболючіших областей у пацієнта мимовільно піднімається праве яєчко, то це говорить про те, що апендикс запалений.
  • Сіптом Ларока. Праве яєчко підтягується саме по собі, навіть якщо лікар не робить ніяких маніпуляцій.
  • Симптом Хорна. При відтягуванні основи мошонки з’являються больові відчуття в правому яєчку.

Як розпізнати ознаки апендициту у підлітків

Діти, які досягли десятирічного віку і старше, при запаленні апендикса поводяться зовсім не так, як малюки. Примітно, що у таких пацієнтів не завжди можна виявити наявність апендициту, особливо, на початкових стадіях.

Адже симптоми такі ж, як і при отруєнні, а болі не локалізуються в конкретній галузі. При апендициті підліток інтуїтивно лягає на спину або правий бік, тому що йому так легше переносити больові відчуття – які то стихають, то посилюються.

У хворого спостерігається збільшення частоти пульсу і незначне підвищення температури. Запори, прискорене сечовипускання, білий наліт на язиці – це все ознаки апендициту. А ось блювота з’являється не у всіх випадках, і то – тільки один раз.

Як не помилитися при постановці діагнозу? Якщо при слабкому постукуванні по лівій частині живота біль з’являється або посилюється, то це – апендицит. Про наявність перитоніту можна дізнатися, якщо провести наступні дії: прикласти руку до живота і різко її прибрати. Короткострокове посилення болю говорить про те, що процес зайшов занадто далеко.

Ознаки запалення апендикса у дітей

У малюків не розвинений великий сальник, а це значить, що запалення розвивається стрімко. Якщо у дитини заболів живіт, то необхідно звернутися за медичною допомогою, тому що у маленьких дітей апендицит переходить в перитоніт протягом декількох годин, хоча, у дорослої людини цей процес протікає набагато повільніше, і може зайняти дві доби і більше. Ознаки:

  • Рідкий і частий стул.
  • Прискорене сечовипускання.
  • Багаторазова блювота.
  • Підвищена температура тіла (до 40 С).
  • Прискорене серцебиття.
  • Відсутність апетиту і сильна спрага.

При апендициті маленькі діти приймають позу ембріона і притискають праву ногу до живота. Малюк може не тільки плакати, а й кричати, тому не варто затягувати зі зверненням до лікарів.

Профілактика запалення апендикса

Апендицит з’являється з кількох причин, але основна з них – закупорка отвору між апендиксом і сліпою кишкою. Отвір перекривається: згустками слизу, отверділими каловими масами, частинками їжі, які з якихось причин не переварились в шлунку, і іншим «біосміттям». Тому, слід відрегулювати роботу травної системи так, щоб виключити ймовірність появи запорів.

Нагноєння може статися і через зміни складу або розростання тканин червоподібного відростка. Це той самий випадок, коли медики самі не знають, що можна порекомендувати своїм пацієнтам, щоб цього не допустити.

Також, запалення апендикса можуть спровокувати будь-які вірусні та інфекційні захворювання, до яких належать не тільки грип та ГРЗ, але і карієс. На тлі ослабленого імунітету може розвинутися апендицит, тому кожна людина повинна приділяти достатню увагу своїй імунній системі.

Оцініть статтю
Жіноча думка
Додати коментар