Починайте з пелюшок
Батькам під силу зробити книгу і все, що з нею пов’язано, звичними для дітей. Починати відвідувати бібліотеку можна з малюками, якому немає ще й року. Якщо дитина нічого в своєму житті крім телевізора і торгового центру не бачила, то бібліотека буде для нього чужим простором. На жаль, багато міських бібліотек часто не обладнані під потреби відвідувачів з немовлятами, однак для перших візитів 20-30-хвилинних подорожей в світ книг буде достатньо. Бачачи з дитинства стелажі, стопки книг, які читають люди, він обов’язково це запам’ятає. Такий простір стане для дитини звичним.
Читання як розвага
Привчати дитину до читання можна і за допомогою гри. Книгу треба давати в руки, коли малюк ще тільки вчитися хапати – нехай він запам’ятає це відчуття. З більш дорослими дітьми можна проводити інші ігри, Наприклад, попросити знайти якесь слово в творі, вгадати, звідки цей персонаж. Загалом, придумати те, що підштовхне його відкрити книжку. У старшому віці можна попросити дитину зробити презентацію по літературним героям або письменникам, або знайти в інтернеті відеоролик про життя цікавого автора. Таким чином, використовуючи сучасні засоби, гаджети можна істотно розширити літературне поле.
Допомога в навчанні
Батьки повинні постійно прищеплювати дитині думка про те, що саме читання робить людину більш освіченою. По-перше, у нього формується словниковий запас, а значить, йому простіше висловити свої думки або почуття. По-друге, в багатьох творах відображені історичні або геополітичні факти, явища фізики і хімії, етнокультурні особливості різних людей. Це може стати в нагоді при підготовці до уроків. По-третє, книги розширюють уявлення про різні види професійної діяльності, допомагають «побачити зсередини» ділові та особисті стосунки, познайомитися з життям в різних освітніх установах (університетах, школах, студіях і т. д.). До того ж, читання покращує зорову пам’ять, розвиває інтелектуальні здібності та уяву.
Можна підказати школяреві, що читання класики або хороших письменників дозволяє знизити обсяг завчено матеріалу з різних предметів. Можливо, для нього думка про те, що можна буде менше витрачати часу на уроки, буде вельми привабливою.
Вплітає літературу в реальність
У щоденному спілкуванні з дитиною треба згадувати ті чи інші твори, історії, згадувати вчинки героїв, їх вибір перед такою ситуацією. Для дітей, що Езоп, що Тургенєв – щось однаково далеке. Треба олюднювати, освіжати і оживляти персонажів, вводити в їх контекст сьогоднішнього дня. Перекладати історичні, літературні сюжети на сучасність, робити їх особистими, добре знайомими. Адаптуючи сюжети класичних або своїх улюблених творів, можна показати дитині, що література – це щось актуальне і цікаве, ціла палітра того, як люди в житті роблять свій вибір. Вибір в професії, вибір в особистому житті, в дружбі. Особливо цікаво це буде підліткам.
Дізнатися, що зараз читають діти
Важливо зрозуміти, що зараз читають, твори відомі і популярні в дитячому середовищі. Оптимально буде запитати у своєї дитини: «Слухай, а що читають твої однолітки? Мене знайома попросила щось порадити. Я вирішила у тебе запитати». Важливо зробити його експертом і йти від його інтересів. Зрозуміло, що це можуть бути абсолютно низькопробні твори, але це не страшно. Найголовніше, щоб дитина зрозуміла, у нього є доступ до обговорення навіть самих непоказних опусів. Він не повинен комплексувати, що читає «дурницю».
Не критикувати вибір книг
Не треба критикувати дитину, якщо вона говорить, що йому щось не сподобалося. Можливо, їй не припав до смаку роман «Війна і мир», але зате вона в захваті від «Анни Кареніної». Не варто робити щеплення йому шаблони – мовляв, не любиш Толстого, значить, щось з тобою не те, погано освічена, дурна. Не можна принижувати і ображати тільки тому, що ваші літературні смаки не збігаються. Але і самі батьки повинні розповідати дітям, які книги їм подобаються, а які ні, який тип літератури, епоха, письменник.
Власний приклад
Якщо дитина бачить, що мама і тато читають книги з інтересом і задоволенням, то рано чи пізно у нього виникне бажання приєднатися до їх захопленню. Якщо батько демонструє важливість і цінність читання, то чадо розуміє, що це щось таке, до чого варто придивитися. Якщо ж школяр бачить, що після роботи мама і тато обтикатимуться в комп’ютер або в телевізор, то ймовірність того, що він сам зацікавиться книгою, дуже мала.
Природно, дуже важливо, щоб в будинку були книги. Але навіть якщо їх немає, то ходите в гості до того, хто любить книги, у кого в будинку є бібліотека. Це може зробити благотворний вплив і підштовхнути дитину до світу літератури.
Не змушувати
Нерідко батьки перетворюють читання в покарання: «Поки не прочитаєш, не підеш гуляти, не будеш дивитися телевізор». Поступово література починає асоціюватися з загрозою, тортурами, чимось негативним. Діти повинні відчувати себе комфортно з книгою в руках. Мета дорослих – познайомити з цікавим новим різноманітним світом, а не зростити огиду до розповідей і романів.
Шукати різні шляхи
Читання – це задоволення, яке не кожна дитина може розпізнати відразу. Люди «втягуються» в це по-різному. Важливо пропонувати різні формати літератури: є притчі, історії, анекдоти, тости, казки і багато іншого. Можна запропонувати почитати афоризми – під приводом «блиснути розумом перед друзями», «напишеш на сторінці в соціальній мережі». Коли у неї будуть на слуху якісь відомі фрази, назви творів, автори, вона поступово увійде в літературне поле. Можливо, не варто відразу занурювати дітей в серйозні і об’ємні твори. Сучасний світ нетерплячий, люди не виносять довгого очікування, довгих цитат, багатотомних творів. Якщо дитина не в захваті від класики, це не означає, що вона не любить читати. У всіх різні смаки. Можливо, просто це не його формат.
Почати читати ніколи не пізно
Навіть якщо дитина до 12-14 років особливо не захоплюється читанням, не все втрачено. Людина – це динамічна система. У якийсь момент щось може розгорнути її до книг. Прочитавши щось в соціальних мережах, вона може зацікавитися українською або зарубіжної класикою або якимось сучасним письменником. Завдання батьків пропонувати їй якомога більше всього, різні формати і варіанти. Можливо, той чи інший твір співпаде з її настроєм або думками. Він зачепиться за щось одне, а потім почне читати й інше. Тим більше, 12 років – це якраз той вік, коли вже є якесь уявлення про вибір, конфлікти, страждання.
Як правило, людина звертається до літератури, коли знаходиться в пошуку, коли її щось турбує. У підлітковому віці багато хто починає відкривати для себе книги, так як вже здатні їх зрозуміти. Діти намагаються знайти відповіді на свої питання. А книги хороші тим, що вони не тільки «відповідають» на ці питання, а й ставлять перед людиною нові. А де є питання – там є розвиток.
