Справа в тому, що діти досить активні і можуть вступити в гру з небезпечними речами. Наприклад: ігри з електрикою, склом, водою. Суворе «не можна» служить якоюсь подушкою безпеки і захистом дитини від жорсткого зовнішнього світу.
Однак якщо придивитися до проблеми ближче, то можна відзначити, що екстрені випадки, не є основним джерелом злощасного «не можна». Часом, батьки вживають його в ситуаціях, коли легко можна замінити слово, на доброзичлива розмова. Наприклад, дитина гладить бездомну кішку, розфарбовує гуашшю робочий зошит, бере конкретну іграшку, а батьки в цей час видають грубе «не можна», спираючись на власні переконання і плани.
Чим небезпечне слово \”не можна\”?
Так чому ж небезпечно слово «не можна» у вихованні дитини? Невже воно не так безневинно? Наслідки регулярного використання в своїй промові слова «не можна»:
- Відсутність інтересу до світу
Активний малюк, який постійно знаходиться в пошуках наступного цікавого об’єкта для вивчення, розвиває багато психічних процесів: пам’ять, увага, мислення, а також, у дитини формується інтерес до світу, мотивація до навчання. Що відбувається, якщо кожна спроба крихти пізнати те чи інше явище, супроводжується навмисним «не можна»? Інтерес до світу поступово зникає, мотивація вивчати – йде. Найчастіше діти, виховані словом «не можна», відчувають труднощі в школі і на розвиваючих заняттях. Вони неохоче відвідують школу, гуртки і секції, а також, їм важко даються різні науки. Таку дитину важко здивувати, у нього відзначається обмежений кругозір і постійне відчуття нудьги.
- Занижена самооцінка, страх перед суспільством і засудженням
Сказане дитині слово «не можна», часто не має на увазі подальшого «тому що», тобто діти з подібним вихованням, сприймають заборону суворим словом, як осуд і попередження – «ти не зможеш подолати цю небезпеку». Такі діти виростають в людей з сильно заниженою самооцінкою. На уроках дитина, яка постійно чула в ранньому дитинстві «не можна», буде боятися відповідати перед усім класом, соромитися своїх смаків в одязі, музиці, кінематографі, боятися мати свою думку і висловлювати її публічно.
- Придушення емоцій
Діти, яким постійно говорять «не можна битися», «не можна кричати», «не можна плакати» і ставлять багато інших заборон на право позбавлення від негативних емоцій, дуже часто, будучи дорослими людьми, відчувають проблеми з довгими, невисловленими образами, нездатністю ділитися переживаннями і висловлюватися навіть самому собі. Природно, все це негативно відбивається на психіці. Постійна невпевненість в собі, почуття страху і тривоги, можуть скалічити дитині життя.
- Дії навпаки
Багато хто помічав, що слово «не можна» – не знаходить відгуку в душі дитини. Діти байдужі до заборони словом або зовсім зроблять навпаки, якщо «не можна» адресується тільки їм. Тобто, якщо дитині ставиться заборона на цукерки, однак, вся сім’я їх їсть, то, швидше за все, малюк продемонструє свій протест зворотним ефектом. «Не можна» вже не матиме своєї сили, так як дитина не бачить перед собою приклад «як треба» і знайде тисячі способів, як дістатися до «забороненого плоду».
Жоден батько не хоче, щоб його дитина виросла безініціативною, нездатною до досягнень і успіхів людиною. Щоб самооцінка малюка в майбутньому була в нормі, необхідно переглянути свої погляди на таке часте і неприємне слово «не можна» у вихованні дитини.
Як правильно ставити заборони?
Чим старша дитина – тим більше заборон його оточують. У них немає нічого поганого, адже заборона виступає лише здоровим кордоном, яка виконують функцію запобіжника від жорстокого зовнішнього світу.
Головне правило – не ставити занадто багато заборон. Життя в заборонах не тільки негативно впливає на психіку дитини, а й знецінює всі обмеження разом. Так як же правильно ставити заборони і грамотно організовувати життя дитини, щоб не створювати безліч обмежень?
- Створіть безпечне предметно-розвиваюче середовище
Щоб слово «не можна» рідше звучало по відношенню до дитини, можна просто прибрати в зону недосяжності все небезпечні предмети. У сучасному світі існує безліч різних пристроїв, які здорово полегшують батькам життя (липучки на двері шаф, силіконові насадки на кути, обмежувачі для дверей і вікон).
- Створіть доступний і комфортний простір для творчості
Дитина не буде шукати розваг з небезпечними предметами, якщо його особистий простір буде ідеально обладнано для творчого і пізнавального розвитку. Навіщо малюкові шукати задоволення на стороні, якщо йому і так максимально комфортно?
- Показуйте дитині правильну взаємодію з небезпечними предметами
Ніщо не робить такого великого впливу на підростаючого малюка, як приклад батьків. Якщо ви вимагаєте від дитини притримувати розетку рукою під час використання, то робіть це самі. Якщо ви просите малюка не їсти шкідливу їжу, то також дотримуйтеся своїх заборон.
- Презентація заборони
Перш, ніж поставити заборону – обговоріть його з дитиною. Не питайте його згоди, а просто поцікавтеся, що він відчуває по відношенню до цього обмеження, що він думає з цього приводу, які пропозиції він має, але, ні в якому разі, не реагуйте на «не хочу, не буду». Дайте дитині зрозуміти, що від його незгоди, заборона не зникне, але і не забудьте пояснити причину свого рішення.
- Єдина думка всієї родини на ту чи іншу ситуацію
Заборони часто не мають сили, якщо на одну і ту ж ситуацію мама каже «не можна», а тато каже «можна», батьки забороняють їсти солодке, а бабуся цьому навпаки – сприяє. Щоб обмеження мали ефект, необхідно заздалегідь домовитися про це з усією родиною, поставити всіх членів сім’ї до відома.
- Звертайте увагу дитини на те, що йому можна
Замість суворого слова «не можна», зверніть увагу малюка на те, що йому «можна». Наприклад, замість «Не можна їсти цукерки», скажіть «Я буду рада, якщо ти з’їси пару бананів і апельсин».
- Дозвольте дитині робити помилки
Так, не хочеться, щоб діти відчували біль або робили небезпечні і шкідливі для себе речі, але дозвольте їм вчитися на своїх власних помилках.
- Замініть слова «не можна», на більш конкретні твердження
Не кажіть «не можна», а говорите «небезпечно», «гаряче», «глибоко», «холодно». Так дитина не тільки отримає сигнал про небезпеку, але і навчитися аналізувати обставини, приймати правильні рішення.
- Не реагуйте на провокації
Якщо заборона, то тверда і залізобетонна. Подумайте, дитині не можна штовхати пальці в розетку – коли? Завжди. Незалежно від погоди, свят, часу доби та інших факторів. Так повинно бути з будь-яким забороною.
Ох вже це слово «не можна», яке може завдати значної шкоди психіці дитини. А може бути, все ж слід його виключити?
