Про літні загострення
Збудник ангіни передається і повітряно-крапельним, і контактним шляхом, так що заразитися дитині легше легкого. Це може статися і в дитячому колективі, і в транспорті, і в кінотеатрі, і навіть вдома від батьків, у яких, до речі, буває безсимптомна форма хронічного тонзиліту, яка протікає без загострень, непомітно. Тому, до речі, якщо дитину переслідують часті ангіни, здавати мазок із зіву на флору потрібно не тільки йому самому, але і всім його близьким.
Заразитися ангіною від інфікованої людини ще не так погано. А ось якщо ангіна виникла у дитини просто від переохолодження – це показник дуже тривожний. Адже це означає, що інфекція і раніше вже перебувала всередині організму, а переохолодження лише спровокувало загострення.
Збудниками ангіни можуть бути віруси, бактерії (причому не тільки стафілокок і стрептокок, але і ті інфекції, що передаються статевим шляхом, наприклад, мікоплазма, хламідії) і навіть грибки. І хоча вважається, що більшість ангін бактеріальні, це не так. Саме вірусні ангіни зустрічаються найбільш часто, і саме вони схильні до швидкої хронізації. До речі, небезпеку становлять не якісь там рідкісні віруси, а самі що ні на є поширені – той же аденовірус, який також провокує і банальне ГРВІ, або віруси групи герпесу, що викликають мононуклеоз.
Б’є по своїм!
Хронічна інфекція в горлі небезпечна не сама по собі, а тим, як на неї може реагувати імунна система. Адже, наприклад, у випадку з бактеріальним тонзилітом імунітет спочатку бореться зі стрептококом, а потім починає воювати з організмом. Ускладнення хронічного стрептококового тонзиліту часто б’ють по серцю, викликаючи пошкодження ендокарда (внутрішнього вистилання серцевого м’яза) і клапанів серця, а також по суглобах і нирках. Ризик ускладнень найбільш великий, якщо ангіну переносити на ногах або лікувати неправильно.
Хронічний вірусний тонзиліт (викликаний, наприклад, вірусом Епштейна – Барр) може вдарити по підшлунковій залозі, а потім навіть привести до розвитку у дитини цукрового діабету 1-го типу. Так що лікувати ангіну потрібно серйозно.
Скажи: «А-а-а!»
Почервоніння і біль в горлі – ще не ангіна. Так може бути і при ларингіті, ринофарингіті або банальній застуді. Тому, заглядаючи в рот хворій дитині, треба дивитися не на задню стінку горла, а на мигдалини. Якщо вони почервоніли і набрякли, значить, є запалення. Однак визначити на око, чим саме воно викликано, неможливо. І з цим, на жаль, не впорається навіть досвідчений лікар, тому що прояви вірусної і бактерійної ангіни дуже схожі. Але ж та ж сама картина може бути ще й при скарлатині і дифтерії.
Хоча по деяких особливостей протікання хвороби у дитини доктор все ж може зробити вірне припущення. Наприклад, якщо картина захворювання нагадує стрептококову ангіну, то підтвердити діагноз допоможе аптечний стрептотест. Його легко і швидко зробити в домашніх умовах. При позитивному результаті треба якомога раніше почати приймати антибіотики широкого спектру дії. У педіатрії дозволено лише три групи антибіотиків, тому промахнутися з вибором складно. До речі, всього через 1-2 дня прийому цих ліків хворий перестає бути заразним для оточуючих (хоча для одужання цього ще недостатньо).
Правило трьох днів
Точно визначити збудника захворювання може тільки аналіз мазка із зіву, але оскільки його готовність займає багато часу, часто ліки призначаються емпірично. У цьому випадку лікар може використовувати правило трьох днів – якщо протягом цього часу хворому не стане краще, значить, лікування було вибрано невірно і треба призначати інше.
Однак, щоб знизити ризик помилки, з самого початку захворювання все-таки краще здати загальний аналіз крові (сьогодні є можливість зробити це і вдома). Підвищений рівень лейкоцитів і ШОЕ дозволить судити про запальні процеси, а співвідношення лімфоцитів і нейтрофілів підкаже, що викликало хворобу: віруси або бактерії. При вірусної ангіні, як правило, підвищуються лімфоцити, при мікробної – нейтрофілії. Бактеріальну інфекцію лікують антибіотиками, вірусну інтерфероном.
До переможного кінця
Самолікування ангіни вкрай небезпечно. Ніякими трав’яними настоями, антисептичними льодяниками для горла, полосканнями і теплим питтям з цим захворюванням не впоратися. Обраними навмання антибіотиками, швидше за все, теж. Крім того, призначені лікарем препарати потрібно приймати в повному обсязі (як правило, 10-денним курсом). Переривати прийом антибіотиків днів через 5, коли дитині полегшало, не можна.
Неправильним або не до кінця проведеним лікуванням можна лише загасити симптоми і перевести інфекцію в сплячий режим, тобто зробити хронічної з усіма наслідками, що випливають небезпечними наслідками.
І нарешті, останній момент. Після того як призначене лікарем лікування буде дисципліновано проведено, необхідно здати контрольний загальний аналіз крові. Зробити це потрібно обов’язково, навіть якщо дитина вже чудово себе почуває і думати забула про перенесену інфекцію. Тільки отримавши хороші аналізи, можна бути впевненим, що захворювання пройшло і більше не повернеться.
