Чи правда, що в школу треба йти вже вміючи читати?

Ранній розвиток: добро чи зло?

Останнім часом досить популярним стало ранній розвиток дітей. І чим раніше вони це почнуть робити, тим краще. Батьки водять своє чадо на спеціальні підготовчі курси, наполегливо вивчають букви, цифри, навіть намагаються навчати читати, хоча дитина навіть говорити добре не вміє, не вимовляє цілий ряд звуків.

Припустимо, в 3 роки вона навчиться читати, писати, але кому це треба? Дитині, яка поняття не має, навіщо їй зараз все це, або її батькам. Швидше за все останнім, які при «А мій в 2 роки вміє то і то …», – з гордістю похвалитися своїм, не менш розумним. І що ж виходить, за рахунок ранніх досягнень дітей наші батьки піднімають собі самооцінку? І що ж дитині з цих її досягнень?

Методики, дивлячись на що вони застосовуються, можуть приносити як хороші результати, так і нашкодити дітям. Так і методики раннього розвитку можуть бути спрямовані на розширення кругозору, прищеплення любові до читання.

Все можна побудувати у вигляді гри. Будь-яке вчення тоді стане набагато легше. А якщо будете натаскувати дитину інформацією, особливо коли сприймати вона її не хоче, ви тільки відіб’єте у неї бажання до навчання.

Чи варто навчати дошкільника читання та письма: думка педагога

Важливо! Навчання дошкільника читання та письма не надто важливо. Більш значно буде, якщо батьки почнуть навчати дитину міркувати, грамотно формулювати свої думки, робити логічні висновки.

Дитину можна вчити рахувати й писати. Нехай вона разом з мамою на кухні рахує кількість огірків, цибулин при готуванні салату, цукерки, іграшки, кроки по шляху до дитячого садка. Також дитині слід навчити правильно тримати олівець, малювати, заштриховувати, обводити малюнки по точкам.

Дуже важливо розвиток моторики пальців. А ці навички дуже важливі, оскільки досить часто в школу приходять діти, не здатні втримати ручку. Так ось м’язи кисті у дитини повинні бути натреновані, допоможуть йому в цьому ліплення з пластиліну, нанизування намистин на нитку, збирання конструкторів.

А читають діти?.. Добре було б, якби читати вміли всі в класі. Але в першому класі зазвичай сидять діти, серед яких половина читає, другу половину ми навчаємо буквах. І ось для тих, хто читає створюється пастка: на уроках їм стає нудно, і вчителя вони слухати перестають.

Крім того, в школі навчають не тільки читання. На уроках діти вивчають звуки, вимову, звукобуквенний аналіз, ділять слова на склади.

І найнеприємніше, коли діти навчаються родичами, які поняття не мають про тонкощі цього процесу. Діти читають по буквах, не дотримуються пауз, інтонацій. Ось і доводиться не просто вчити, а переучувати. А це додаткове навантаження як на дитину, так і на вчителя. В результаті нерідко до кінця другого семестру діти, зовсім не вміють читати на початку навчального року, обганяють в читанні тих, хто читав до приходу в перший клас.

Тому: вчити читати до школи треба тільки тих дітей, які самі виявляють таку цікавість. Але якщо у дитини немає прагнення, примушувати не варто. А в разі, коли таке навчання закінчується для вашого чада сльозами, знайте, ви відбиваєте бажання навчатися у дитини, яка ще не знає, що таке школа.

Для порівняння можна навести аналогію, коли люди починають жити статевим життям в 10 років. Від цього дитина отримає тільки травму, так як ні психологічно, ні фізіологічно вона ще не готова.

Енергетичний потенціал мозку обмежений, в 2-3 роки у дитини повинні розвиватися емоційна і сенсомоторна сфери. Але якщо енергія мозку буде витрачена не в те русло, постраждає тілесний розвиток. До якої міри, сказати важко. Бувають випадки, коли дітей після таких навчань доводилося лікувати.

Важливо! Наші діти йдуть в школу повністю дезадаптивні, абсолютно не мають жодних побутових знань, при цьому батьки їх просто натягують непотрібними ще знаннями. Розвиток дитини починається з наочно-образного, переходить до абстрактно-логічного. Навчаючи дитину читати в три роки, ми перегортаємо закони природи. Наслідки наших дій буде видно надалі.

Одного разу під час вступу дівчинки в школу мама говорила про плаксивості, гіперреактивності, незрозумілих страхах дівчинки, чого раніше не було. Насправді воно просто не виявлялося в такій мірі. На дівчинку вплинули великі навантаження, також новизна ситуації.

З якого віку дитина готова вчитися

Процес навчання і пізнання у дитини починається з самого народження, триває безперервно. До трьох років діти вчаться ходити, користуватися горщиком, розмовляти. Вони постійно вбирають все нове, намагаються визначити своє місце в сім’ї і в навколишньому світі.

Вже у віці шести місяців за методикою Зайцевої і Домана дітям треба показувати букви. Можливо, кольорові картинки дитя буде розглядати, тільки малюк в цьому віці точно не здогадається про їхню користь. І якщо навіть внаслідок постійних повторень малюк вивчить букви, то і швидко забуде, якщо перестати приділяти цьому увагу. Він просто знайде собі більш цікаве заняття.

Але до шести-семи років дитина почне розуміти, як на практиці можна використовувати рахунок, наскільки важливо навчитися читати. Саме тепер йому простіше буде засвоїти подібні знання.

Коли починати готувати дитину до школи

Готувати малюка до школи, як стверджує далі нейропсихолог, можна починати з 2-3 років. Підготовкою буде те, що дитина привчається до режиму. Вона повинна знати, що снідає вона тоді, обідає тоді. Дитину можна привчити, що в одному одязі вона може гуляти, в іншому – ходити в гості.

Деякі батьки вважають, що навчатися і пізнавати дитина починає тільки тоді, коли сіла за стіл, стала читати або писати. Насправді пізнавальний процес не закінчується ніколи. У цьому йому треба тільки допомагати.

Наприклад, йдучи дорогою, увагу дитини можна звернути на квітку. Розповідаючи, яка вона, дитина розвиває ще й мову. Або попросити порівняти дві квітки: ромашку і фіалку, попросити з’ясувати, що у них спільного.

Звичайно, навчати дитину або не навчати – це справа батьків. Деякі намагаються дати дитині знання до школи, щоб таким чином полегшити життя першокласника, так як програма в школах дуже важка. І все ж, маючи власну думку, варто прислухатися до слів медиків, педагогів. Адже навчання дитини читати в три роки можливо, але яку ціну доведеться надалі їй заплатити за експерименти дорослих, ніхто не знає.

Оцініть статтю
Жіноча думка
Додати коментар