Часті позиви до сечовипускання у жінок: 7 можливих причин і лікування симптому

7 найбільш ймовірних причин частих позивів

Не варто забувати про найімовірніших факторах, які найчастіше призводять до частого сечовипускання або хибним позивам.

Вживання великої кількості рідини

Влітку або в теплу пору року підвищується вживання різних видів рідини, тому природним чином виникають і часті позиви до сечовипускання у жінок. Привести до цього стану може не тільки вода в чистому вигляді, але і кава, чай, інші види напоїв.

Щоб відновити роботу сечового міхура, рекомендується нормалізувати вживання рідини, це позитивно позначиться на загальному стані здоров’я жінки, зменшить набряки.

2. Стресові ситуації, нервове перенапруження
Ще один фактор, який часто зустрічається. Депресивний стан, нервові зриви або психологічна напруга цілком можуть викликати часте сечовипускання.

Це пов’язують з тим, що активізується симпатична система організму. Як наслідок, розвиваються неприємні ознаки, в тому числі пов’язані з частим сечовипусканням, збільшенням роботи серця і травної системи.

3. Неправильне харчування
Недотримання дієти завжди погано позначається на роботі організму, саме тому дуже важливо правильно харчуватися, щоб підтримувати ШКТ, ендокринну та інші системи в хорошому стані.

Щоб уникнути частих позивів до туалету у жінок, необхідно відмовитися від вживання гострої та солоної їжі. Це ж стосується всього смаженого, тому що воно дратівливо впливає на функції сечового міхура.

4. Прийом медикаментів
Самостійне або систематичне використання деяких лікарських засобів може призвести до почастішання сечовипускання. Це може виявитися побічною реакцією, яку можна виправити лише відмовившись від препаратів.

5. Менструація
Часто жінки помічають, що часте сечовипускання пов’язано з менструальним циклом. Симптом може проявлятися як до, так і після завершення місячних. Цей стан має нерозривний зв’язок з тим, що рідини починають набагато швидше виводитися з організму під впливом гормональних змін.

6. Клімакс
Причиною частих позивів до сечовипускання у жінок може виявитися вже немолодий вік – від 53-57 років. Під час клімаксу організм стикається з серйозною гормональною перебудовою. Однією з побічних реакцій може виявитися часте випорожнення сечового міхура.

7. Вагітність
Неприємний симптом може проявлятися на кожному з триместрів. У перші три місяці це може бути пов’язано зі зміною гормонального фону. Згодом часте сечовипускання у жінки може провокуватися зростаючим плодом. Він починає все сильніше натискати на прилеглі органи, в тому числі на сечовий міхур. Саме це і призводить до занадто частого сечовипускання.

Патологічні причини стану

Серйозні патології також можуть призводити до подібного прояву. Наприклад, це може бути міома матки. Вона являє собою доброякісне новоутворення, що виникло на внутрішньому шарі гладких м’язів. Подібні зміни цілком можуть провокувати посилення роботи сечовивідної системи. Найчастіше проводиться хірургічне лікування, спрямоване на видалення міоми.

Розповідаємо про інші причини частих позивів по маленькому у жінок.

Цистит

Найбільш поширений запальний процес, який зачіпає сечовий міхур. Стан може виявитися хронічним і гострим, це необхідно з’ясувати у фахівця. До розвитку циститу призводять патогенні мікроорганізми, а також новоутворення, конкременти. У жінок цистит розвивається набагато частіше через більш широкого і укороченого каналу. Саме по ньому інфекції і проникають в область сечового міхура.

Уретрит

Ще одне запальне захворювання. Найчастіше до нього приводять віруси або бактерії, які зачіпають внутрішні шари стінок уретри. Може розвиватися печіння, проблемне сечовипускання і ряд інших неприємних симптомів.

Пієлонефрит

Не менш поширений і небезпечний запальний процес. Він розвивається в області нирок, а точніше в їх канальцевій системі. Може проявлятися в будь-якому віці, частіше за все зачіпає жінок. Це досить серйозне захворювання, що вимагає стаціонарного лікування.

Саме тому часті позиви у жінок необхідно діагностувати і лікувати якомога раніше. Це допоможе уникнути розвитку ускладнень і критичних наслідків.

Методи лікування

Прискорене сечовипускання рекомендується проліковують із застосуванням медикаментів. Основним методом може виявитися застосування антибіотиків широкого спектру дії. Протимікробні засоби використовують в тому випадку, якщо захворювання спровоковані патогенними мікроорганізмами: цей захід може бути рекомендований як при циститі, так і при пієлонефриті.

Ще одним методом лікування є застосування уроантісептіків. Вони відновлюють роботу сечовидільної системи, нейтралізують запальні зміни. Їх застосування рекомендовано на тлі циститу, уретриту і інших аналогічних захворювань.

Рекомендовано використання пре- і пробіотиків. Вони є обов’язковим елементом будь-якої терапії, якщо є зміни в стані мікрофлори. Під впливом подібних препаратів вдається відновити баланс корисних мікроорганізмів, що дуже важливо не тільки для шлунково-кишкового тракту, а й для всього організму.

Для зняття больових відчуттів лікарі рекомендують спазмолітичну терапія, особливо при сечокам’яній хворобі нирок. Справа в тому, що конкременти дратівливо впливають на сечовивідних шляху, в наслідок чого може трапитися спазм, який проявляється хворобливими відчуттями і почастішанням позовів.

Найчастіше фахівці наполягають на комплексному лікуванні, прийомі декількох видів препаратів. Залежно від причини частого сечовипускання це можуть бути спазмолітики і протимікробні засоби, знеболюючі, сечогінні або ж тільки пробіотики. Таке лікування не повинно проводитися самостійно: дуже важливо узгодити його з лікуючим лікарем і контролювати на всіх етапах терапії.

Народні засоби

Додатковим заходом в лікуванні частого сечовипускання у жінок виявиться застосування рослинних складів. Корисним виявиться відвар, приготований з кореня шипшини. Для цього потрібно:

  • використовувати 40 г подрібненої рослини;
  • залити сировину 400 мл води і прокип’ятити протягом 15 хвилин на мінімальному вогні;
  • настояти напій протягом двох-трьох годин, потім процідити його.

Вживають це народний засіб в невеликих кількостях – по 100 мл три-чотири рази на день, бажано перед їжею. Відвар шипшини рекомендований не тільки в лікуванні частого сечовипускання, а й для профілактики запальних захворювань сечовидільної системи.

Ще одним ефективним народним засобом виявиться настій, приготований з листяної частини брусниці. Для його отримання використовують п’ять грамів підсушених або свіжого листя, які заливають 200 мл окропу. Їх накривають кришкою, після чого дають настоятися протягом 15-20 хвилин. Перед вживанням напій проціджують. Приймати його рекомендується в невеликих кількостях: по кілька ковтків на добу, в тому числі і на ніч, протягом 30 днів поспіль. При необхідності лікування можна буде повторити.

Не менш ефективним засобом вважається настій, приготований на основі деревію. Використовують до 10 г підсушеного рослини, яке заливають окропом. Настоювати складу потрібно протягом півгодини, після цього його проціджують і вживають по 50 мл. Рекомендується робити це перед їжею, не частіше трьох-чотирьох разів на добу.

Крім настоїв можна приймати ліки, в складі яких є листя брусниці або корінь шипшини. Такі фітопрепарати швидко усувають запальні зміни не тільки в області сечового міхура, а й в уретрі.

Профілактичні заходи

Щоб виключити зайве часті позиви в туалет по маленькому у жінок, рекомендується вести здоровий спосіб життя. У профілактичних цілях необхідно:

  • відмовитися від вживання алкоголю в будь-яких кількостях, тому що спиртне негативно позначається на роботі нирок, сечовидільної системи;
  • виключити куріння, в тому числі пасивне – бажано відмовитися від шкідливої звички хоча б на час лікування, щоб прискорити вплив лікарських препаратів;
  • правильно харчуватися: вживати якомога більше фруктів, овочів і виключити з раціону все смажене, солоне, перчене, мариноване;
    якомога більше рухатися.

Саме дотримання зазначених заходів та своєчасний початок лікування допоможуть виключити подібний неприємний симптом. При частому сечовипусканні терапію потрібно починати якомога раніше, щоб уникнути розвитку неприємних наслідків.

Оцініть статтю
Жіноча думка
Додати коментар