- Белоголовник: лікувальні властивості
- Белоголовник: показання до застосування
- Надлишкова пітливість
- Ревматичні захворювання
- Злоякісні новоутворення сечостатевої системи
- Лихоманка
- Інші показання
- Белоголовник: застосування
- 1 столову ложку чайної суміші залити 250 мл окропу. Дати настоятися протягом 10 хвилин, потім процідити і випити в гарячому вигляді. У гострій фазі хвороби необхідно пити не менше 5 чашок в день.
- Зовнішнє застосування
- Белоголовник: протипоказання
Белоголовник: лікувальні властивості
Белоголовник містить саліцилати, флавоноїди, дубильні кислоти, ефірну олію і лимонну кислоту. У дослідженнях invitro було виявлено слаботоксичний глікозид, який може викликати головний біль у високих дозах. Лікувальні властивості белоголовника були доведені в численних рандомізованих клінічних дослідженнях.
Клінічно важливі лікарські речовини: поліглікозид у вигляді монотропідіна, ефірну олію з саліцілальдегідом і метилсаліцилатом. Рослина в більших кількостях містить таніни.
Квітки мають потогінну і сечогінними властивостями. Концентрація саліцилової кислоти настільки низька, що протизапальну дію викликає сумнів в наукових колах. Лікарська рослина рекомендується тільки для лікування підвищеної пітливості, але не при запальних захворюваннях. При ревматичних захворюваннях і подагрі рослина використовується для стимуляції виділення сечі.
Квіти і молоде листя переробляються в чай, який, як кажуть, має сильну сечогінну, протизапальну та протиревматичну дію. Однак, оскільки речовини, що містяться в рослині, як і в багатьох інших трав’яних засобах, сильно розрізняються по дозі в залежності від умов вирощування, зазвичай рекомендується купувати інгредієнти в аптеці.
Белоголовник може зменшити вивільнення соляної кислоти шлунка і таким чином протидіяти печії.
Белоголовник: показання до застосування
Раніше рослина використовувалося в народній медицині як болезаспокійливий і протигарячковий засіб. Квітковий чай має сечогінну, протидіарейну і протизапальну дію.
Він діє як слабкий седативний засіб і знімає болі в суглобах. Завдяки приємному аромату, рослина також використовуються в косметиці.
Всі частини рослин, зокрема, квітки, підходять для ароматизації солодощів і фруктових страв, а також напоїв. Найчастіше белоголовник використовується у французькій і брюссельської кухні. Нерідко пиво і вино приправляють таволгою вязолистною.
Надлишкова пітливість
Коментар лікаря: флавоноїди високих доз мають потогінну дію. Крім того, вони, як кажуть, разом з аскорбінової кислотою що міститься в лікарській рослині володіють антиоксидантними і протизапальними ефектами. Основне показання белоголовник – надлишкова пітливість. Від пітливості рослинний засіб допоможе, проте застосовувати його необхідно за рекомендацією лікаря.
Ревматичні захворювання
Коментар лікаря: похідні саліцилату, що містяться в белоголовнику, пригнічують синтез простагландинів шляхом необоротної інактиваціі ціклооксігенази-1. Протизапальний ефект проявляється в основному на початкових стадіях запалення. У довгостроковій перспективі таволга вязолистна неефективна, тому не використовується.
Злоякісні новоутворення сечостатевої системи
Коментар лікаря: лікарська рослина має незначні антиканцерогенні властивості. Ругозін, який є компонентом таніновою групи еллагітанінів, зменшує ризик розвитку раку передміхурової залози. Вважається, що комплекс еллагітаннінів також володіє терпким, ранозагоювальним, знеболюючим і протимікробним ефектами. Однак перераховані ефекти не були задокументовані ні в дослідженнях invitro, ні invivo.
Ругозін надає незначний протираковий ефект, який можна порівняти з дією сучасних цитостатичних засобів. Белоголовник не можна використовувати в якості заміни хіміотерапії або радіоіммунотерапіі.
Лихоманка
Коментар лікаря: похідні саліцилату знижують аномально високу температуру тіла, оскільки діють на центр терморегуляції в гіпоталамусі, стимулюючи периферичну вазодилатацію. Розширення судин посилює потовиділення і, отже, втрату тепла. Активні речовини не знижують нормальну температуру.
Жарознижувальну та протизапальну дію також обумовлено фенілглікозідамі що містяться в лікарській рослині. Інгредієнти реагують з циклооксигеназою, тому можуть пригнічувати утворення інших запальних медіаторів. Антипіретичний ефект додатково підтримується флавоноїдами.
Інші показання
Коментар лікаря: при тривозі, дисменореї, розладах сечовипускання або циститі клінічна ефективність белоголовнка не була доведена.
Активні речовини практично не долають гематоенцефалічний бар’єр, тому не здатні впливати на вищі когнітивні функції.
Біофлавоноїди, що містяться в таволги вязолистної, надають незначний антибактеріальний ефект, який не допомагає при циститі.
Белоголовник: застосування
1 столову ложку чайної суміші залити 250 мл окропу. Дати настоятися протягом 10 хвилин, потім процідити і випити в гарячому вигляді. У гострій фазі хвороби необхідно пити не менше 5 чашок в день.
Коментар лікаря: чайні суміші продаються в різних так званих «фіксованих сумішах», які можуть бути об’єднані фармацевтом в залежності від показання. У сумішах робиться відмінність в тому, чи володіє чай більш потогінними або протіволихоманними властивостями.
Чай, який володіє досить сильним протіволихоманним ефектом, багатий саліцилової кислоти. Інша трав’яна суміш складається на 35% з квіток соняшнику, 35% з липової квітки, 20% з белоголовник і 10% з квіток ромашки. Вона зменшує пітливість і покращує стан пацієнта з лихоманкою.
Застосування белоголовника рекомендується обговорювати з лікарем, якщо є серйозні хронічні захворювання системи згортання крові.
Зовнішнє застосування
Коментар лікаря: у вигляді мазей або гелів белоголовник зазвичай не застосовується. У дослідженнях invitro були виявлені невеликі протизапальні та антикоагулянтні ефекти, однак вони не підтвердилися в випробуваннях на людях. В локальній формі застосовувати рослинний засіб не рекомендується, оскільки клінічна ефективність не була доведена.
Белоголовник: протипоказання
Абсолютне протипоказання белоголовнік – гіперчутливість до саліцилатів.
Рекомендується утримуватися від призначення концентрованих екстрактів белоголовник в разі гастродуоденальних виразок, активних кровотеч або при проведенні антикоагулянтних або гемостатичних обробок.
Заборонено приймати пероральні лікарські форми з алкоголем дітям у віці до 2 років, вагітним жінкам та під час лактації.
Таволга вязолистна може застосовуватися при ідіопатично надмірної пітливості (гіпергідроз) або лихоманці, викликаної бактеріальними інфекціями.
Якщо виникають внутрішні кровотечі або анафілактичні реакції, рекомендується припинити приймати рослинний засіб і звернутися до лікаря.